дождем пыль прибило

1) ( что) кагу, кадаклау, кагып (кадаклап) кую

2) (что) (дождём, градом и т. п.) егу, сөрлектерү; басу

3) безл. ( кого-что) китерү, куып китерү, чыгару

прибить

1) что к чему - прибивати, прибити, (о мн.) поприбивати що до чого; срв. Пригвоздить, Приколотить. [Поприбивав защіпки до дверей (Харк.)]. -вать что-л. гвоздями к чему - прибивати, прибити (во мн. поприбивати) гвіздками, пригвожджувати, пригвоздити (во мн. попригвожджувати) що до чого. [Дошку прибий гвіздками (Гр.)]. Волна -била лодку к берегу - хвиля прибила, пригойдала човен до берега;

2) (притолочь) прибивати, прибити, (о мн.) поприбивати, (дождём) запліскувати, заплескати, (о мног.) позапліскувати, припліскувати, приплескати, (о мног.) поприпліскувати що. [Дощі позапліскували землю (Зміїв.). Ніженьками притоптала, рученьками приплескала (Чуб.)]. Градом хлеб -било - градом хліб прибило, поприбивало, виложило, виваляло. Дождём -било пыль - дощем прибило или приплескало пил (порох);

3) кого - прибити, (приколотить, вульг.) прилокшити, приснопити; (ошеломить, угнести) приголомшити, пригнітити кого. [Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе, опріч мене, инші не любили (Метл.). Несподіване лихо приголомшило Гната (Коцюб.)]. Прибитый - (во всех значениях) прибитий; (дождём) приплесканий, заплесканий; (угнетённый) приголомшений, пригноблений. [Приголомшений темний люд не чув у собі сили до самостійного, вільного життя (Л. Укр.). Прибита, пригнічена пригодами енергія Гнатова вирвалась на волю, наче річка, розірвавши греблю (Коцюб.)]. Он на цвету -бит - він на цвіту прибитий. [Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - приб`ить

1) прибива́ти, приби́ти и поприбива́ти; (дождем; чем-л. плоским) приплі́скувати, приплеска́ти

2) (несов.: избить) приби́ти, поприбива́ти